Ти так чекав мене, чекав, що сни здійснилися... Мені вуста, твої вуста ночами снилися. Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями, Назвавши їх на самоті своїми долями...
Сама любов для нас обох той час зазначила, Я на долонях рук своїх тебе побачила, Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну, Як два струмка в одну ріку дощами сховану
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам! Хочу бачити, чути, любити щодня. Ти нiкого, нiколи ще так не кохав, Ти так довго, так довго на тебе чекав.
Я завжди сердцем відчував що ми зустрінемось, І вже нікуди від надій та мрій не дінемось. Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності, Для наших чистих почуттів, для їх чарівності!