Чому ж сказати і сам не знаю: Живе у серці стільки літ – Ота стежина в нашім краї, Одним одна біля воріт, Ота стежина в нашім краї, Одним одна, одним одна біля воріт.
Де ти моя стежино? Де ти моя стежино? Ота стежина в нашім краї, Одним одна, одним одна біля воріт.
Дощами мита й перемита, Снігами знесена у даль, Між круглих соняхів із літа, Мій ревний біль і ревний жаль. Між круглих соняхів із літа, Мій ревний біль, мій ревний біль і ревний жаль.
Де ти моя стежино? Де ти моя стежино? Між круглих соняхів із літа, Мій ревний біль, мій ревний біль і ревний жаль.
Між круглих соняхів із літа, Мій ревний біль, мій ревний біль і ревний жаль.
Моя надієчко, я знаю Мій крик життя на цілий світ – Ота стежина в нашім краї, Одним одна біля воріт, Ота стежина в нашім краї, Одним одна, одним одна біля воріт.
Де ти моя стежино? Де ти моя стежино? Ота стежина в нашім краї, Одним одна, одним одна біля воріт.