Співають всі про молдаванку і переси, Нема такого, хто пісень таких б не знав, Бо дуже легко скласти пісню про Одесу, Хоча ніколи ти в Одесі не бував. Ах, Одеса-мама, перлина біля моря, - Так тебе з любов'ю народ весь називав. Ти пісень співала і не знала горя, Бо його ніхто тоді не знав.
Приспів: Так посміхнись до мене, одеситочко смаглява, Хоч баксів я не маю і зовсім я не негр, Не думай, я не хочу на халяву, Я добре знаю, що халява скінчилася тепер. Ми тачку візьмемо й поїдемо до моря, Роздусим пляшку на холодному піску, І потанцюємо під тихий шум прибою, І поговоримо за жизнь таку-сяку.
А у розмовах вони люблять фігуральність, Жартують навіть про імунно дефіцит, І у анкетах, де графа \"національність\", Гордо пишуть слово \"одессит\". Я вам, чесне слово, не скажу за всю Одесу, Бо тепер Одеса вже зовсім не така, Але точно знає молдаванка і переси, Досі поважають Костю-моряка.
Приспів.
Хай синій вечір нас зустріне ліхтарями, Старенький Дюк нехай подивиться на нас, Арівідерчі і прощай, Одеса-мама, Я буду згадувати цей чарівний час. Арівідерчі і прощай, Одеса-мама, Я буду згадувати цей чарівний час.