Кожен вік свої має радості, І дитинство, і юність, і зрілі роки, Я стою і дивлюся з заздрістю, Як щасливо гасають малі дітлахи. Хоч здаються вони безпорадними Та згадалось мені, як тоді, Я робив із паперу кораблики І пускав їх по бистрій воді.
Приспів: Хай пливуть паперові кораблики, Хай пливуть паперові кораблики До небаченої і незнаної досі землі. Для дорослих ці білі кораблики І смішними були, і незграбними, А для мене це були Великі морські кораблі.
Я пускав їх легкою рукою І летіли вітрила у сивий туман, І маленький струмок був рікою, І у кожній калюжі шумів океан. І по нинішній день через будні ці сірі Розбивають кораблики днів каламуть, Недарма я тоді по-дитячому вірив, Що до справжнього моря вони допливуть.