Приспів: Я тебе не покину, З тобою стрічаюсь щодня, У буденності крила знаходжу, Злітаю у наше кохання, Розіп'явсь на хресті І молюся, щоб хтось мене зняв, Бо, їй Богу, уже не протримають Цвяхи до рання. Як то важко вбивати крізь руки Залізо у хрест, Як то важко вбивати крізь голову В серце розлуку. Як то важко боятись, Що в кажидонощика перст І з усього розмаху обличчям в багнюку.
Вже тоді не піднятись, Тоді не розправити крил, Вже тоді поглузують пліткарки, Бабусі і діти, Будь любима завжди серед розпачу, Болю і кривд, І люби як належить людині у божому світі.