"Коли в камінь доріг б'ться місяця ріг" Слова Надя Ковалюк, музика Олени Олійник
Коли в камінь доріг Б’ється місяця ріг, Коли берег підковою гнеться – Я в тобі оживаю від тім’я до ніг, Я, мов зародок, тисну під серцем. В миті щастя й журби Ти мене не губи. Ніби скарб, що між мотлохом в скрині - Моя цінність зростає у снах голубих, Тільки встигни, Схопи мене, Втримай. Падай каменем вниз, Вийся паростком ввись, Щоб запа́сти могла тобі в душу. Я безлика й безмовна, Та тільки торкнись – Розмалюю словами всю тишу. Темінь – вірний мій знак, Згасне ніч, як маяк, І вже завтра мене змінять інші. Поки ніч – я жива, Бо я – Думка твоя, Та, що зранку народиться Ві́ршем…