Відцвітає вже час голубими очима, Юні роки у нас, наче сніг за плечима. В ритмі крапель дощу непролиті сльозини, Я до тебе лечу та стікають хвилини... В тихім подиху сну моя туга безмірна, Я до тебе прийду, лиш чекай мене вірно, В легких звуках пісень загляну тобі в вічі. Відцвітає вже день, мов каштанові свічі!..
Приспів: Запізнилась душа в моє тіло ранкове! Запізнились слова, що злетіли невчасно! А ми, як шалені, біжимо по перону, Де стукає поїзд вчорашнього щастя.
Було все, як y сні - бігли ріки у зиму, Наші мрії втекли, з ними й ми стали димом. Довго знали слова, довго грілись ми ними Та боялись звести вгору наші вітрила!