У павутинні весь скрутився час І павучками бігають хвилини, І я сама, тому що кожен раз Втрачаю щось, пускаю самоплином. Хоч в шпарки й попадають каблуки І бігти важко, йти не сила, Нема доріг лиш вітряки І серед них себе згубила.
Ти прийшов некликаним Через призму років, Лебединим клекотом Розбудив мій спокій! Ти пішов і не спитав, Відлетів у вирій І лишив мене одну У чужій квартирі!
На жаль, тебе не встигла покохати, Минув наш час як ніби не бував, І більш не прийду до твоєї хати, Не зніму з твого ліжка покривал. І не загляну більше в очі, Не візьму те, що хочу мати. І далі - одинокі ночі - Мені тебе так буде бракувати!
Ти прийшов некликаним Через призму років, Лебединим клекотом Розбудив мій спокій! Ти пішов і не спитав! Ти пішов і не спитав!..