Всі квіти ідуть додому у царство небесне квітів...
всі квіти ідуть додому у царство небесне квітів весна починається з тебе вироджується в теплінь якщо і є хтось небесний у цьому земному світі яка непоправна милість який кавалок терпінь!
та сяйво – воно з тобою його відібрати тяжко тому що воно незриме і сам обмацуєш: де?
тож грієшся де доведеться і просиш: таж забери мене! а потім жахаєшся: рано а янгол уже йде.