За вікнами день холоне, У вікнах перші вогні, Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів. Зложи на мої коліна Каміння жорстоких днів, І срібло свого полину Мені поклади до ніг, І срібло свого полину Мені поклади, мені поклади До ніг...
Щоб легке, розкуте серце Співало, як вільний птах, Щоб ти найміцніший сперся, Спочив на моїх устах, А я поцілунком теплим М'яким, мов дитячий сміх, Згашу полум'яне пекло В очах і думках твоїх.
А завтра, коли простори Проріже перша сурмa, Задимлений чорний морок, Зберу я тебе сама. Не візьмеш плачу з собою, Я плакати буду пізніш, Тобі ж подарую зброю - Цілунок гострий, як ніж. Тобі подарую зброю - Цілунок гострий, цілунок гострий, Як ніж...
Щоб мав ти в залізнім свисті Для крику і для мовчання Уста ріжучі, як вистріл, Тверді, як лезо меча. За вікнами день холоне, У вікнах перші вогні, Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів. Замкни у моїх долонях Ненависть свою, ненависть свою І гнів...