Ольга Богомолець - Закований лицар (Слова і музика: Ігор Жук) | Текст песни

• Тексты песен
• Ольга Богомолець
• Закований лицар (Слова і музика: Ігор Жук)

Мій лицарю, закований в броню,
Мій мечнику, насуплено суворий,
Мій Гамлете, у темні Ельсінори,
Своїм буттям до тебе я дзвеню.
То сон, то все омана, то — мана.
Зигзицею волаю над тобою,
Прокинься хоч разочок не для бою.
Та що ж тобі: що ранок, то війна.

Ніхто ще світ не виправив мечем,
Ніхто його ще не очистив кров'ю,
Давай його врятуємо любов'ю,
Ти зроду не втікав ще, то втечем.
Втечемо світ за очі, бозна де,
Аби лиш там була свята земля ще,
А те, що кинеш ти напризволяще,
Воно є вічне, то ж не пропаде.

Мій Фаусте. спини шалений час,
Не будь так недоторканно похмурий,
Ти мій, а Марс, Феміда і Меркурій
Нехай там ділять світ собі без нас.
Мій лицарю, закований в броню,
Свою броню найважче подолати...

Та все дарма, мов у порожні лати
Я птахою замерзлою дзвоню...

Слова і музика:
Ігор Жук