Ольга Богомолець - Ліна Костенко. Мiж iншим | Текст песни

• Тексты песен
• Ольга Богомолець
• Ліна Костенко. Мiж iншим

[ДЛЯ ПРОЧИХ
Если волос мой станет стариться,
и заплачет жизнь моя дождиком,
для тебя я буду красавицей,
а для прочих, может быть, никакой.

Для кого-то — злой и упорною,
для кого-то — ведьмой и коброю,
ведь была я белой и чёрною,
ведь была я глупой и доброю,

беззащитной и не синхронною
ни с теорией, ни с практикой,
и болела во мне ирония
между Арктикой и Галактикой.

Обывателей я морочила,
чтобы боль весельем казалась им,
отдавала душу я прочим, и
забинтованная, смеялась им.

В жизни, словно на поле минном, я
целый век прошу хранить бережно
хоть бы тот магазинный минимум:
«Люди, будьте взаимно вежливы!»

И, была бы на то моя воля,
написала бы всюду курсивом я:
«Так уж много на свете горя,
люди, будьте взаимно красивыми!»]

МІЖ ІНШИМ

Коли я буду навіть сивою,
І життя моє піде мрякою,
А для тебе буду красивою,
А для когось, може, й ніякою.

А для когось лихою, впертою,
Ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
То була я дурною і доброю.

Безборонною, несинхронною
Ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мені іронія
Сіміліктиками й галактиками.

І не знало міщанське кодло,
Коли я захлиналась лихом,
Що душа між люди виходила
Забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному,
Я просила в цьому сторіччі
Хоч би той магазинний мінімум:
– Люди, будьте взаємно ввічливі!

(І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
– Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!)х2

Лiна Костенко (с)