Ольга Богомолець - Ліна Костенко. Я святкую життя | Текст песни

• Тексты песен
• Ольга Богомолець
• Ліна Костенко. Я святкую життя

Я святкую життя, хвалю
свою спрагу, свій голод юний.
Слава Богу, я ще люблю,
слава Богу, я ще воюю.

Я святкую терпку зажуру
цих каштанів на тлі небес.
І солодку мою тортуру –
безнадійно кохать тебе.

Цей тюльпан із вогню і з золота
піднімаю і п’ю мій любий
За твою кучеряву голову,
за твої недосяжні губи,

П’ю за нашу осінню дружбу,
і за кави гіркий нектар,
За веселу твою байдужість
до моїх поетичних чар,

За роки котрі нас минули,
або ми проминули їх,
І за скріпки тоненьких вулиць,
і за перший на скронях сніг.

Я святкую життя, хвалю
свою спрагу, свій голод юнний.
Слава Богу, я ще люблю,
слава Богу, я ще воюю.

© Ліна Костенко

[Праздник жизни своей хвалю,
свою жажду, свой голод юный.
Слава Богу, ещё люблю,
слава Богу, ещё воюю.

Славлю вяжущий привкус печали
тех каштанов на фоне небес,
славлю сладость мечтаний ночами
о любви безнадежной к тебе.

Тот тюльпан из злата и огня
поднимаю я и пью, мой любый,
за твой чуб, что далёк от меня,
недоступные твои губы.

Пью за нашу осеннюю дружбу
и за кофе пью горький нектар,
за веселье твоё равнодушное
к поэтичности моих чар,

за те годы, что нас минули,
и за нас, пропустивших их бег,
и за скрипки тоненьких улиц,
и за наш на висках первый снег.

Праздник жизни своей хвалю,
свою жажду, свой голод юный.
Слава Богу, ещё люблю,
слава Богу, ещё воюю.]