Ми з тобов стояли тай на полонині,
Де тепер мандруєш, що сама я нині?
З ким рахуєш зорі з вечора до ранку?
Лиш твої мя очі сняться до світанку.
Ой, Андрійку, куди ж то я дивилась,
Що твоє кохання до мене забарилось?
Квіти я збирала та й плела віночок,
Скільки не гукала, не прийшов в садочок,
Тоді свій віночок в річці окропила,
На стрункій березі я його почепила.
Ой, Андрійку, де ж були мої очі,
Що твоє серденько не чекає ночі?
Як ти будеш їхать конем по дорозі,
Серденько, побачиш ти мене у тривозі.
Повертай ти коня, коня вороного,
Бо на всьому світі люблю тя одного.
Ой, Андрійку, де ж були мої очі,
Що твоє серденько до другої хоче?
Ой, Андрійку, куди ж то я дивилась,
Що твоє кохання до мене забарилось?
Ой, Андрійку, ой...
Другие названия этого текста
- Ольга Богомолець - Ой, Андрійку (1)
- Ольга Богомолець - Ой, Андрiйку... (слова - Ольга Богомолець) [Осіннiй день - 1997] (0)
- Ольга Богомолець - Ми з тобою стояли, та й на полонині... (0)
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1