Я так чекала тебе, чекала, що сни здійснилися... Мені вуста, твої вуста ночами снилися. Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями, Назвавши їх на самоті своїми долями...
Сама любов для нас обох той час зазначила, Ти на долонях рук своїх мене побачила, Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну, Як два струмка в одну ріку дощами сховану
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам! Хочу бачити, чути, любити щодня. Я нiкого, нiколи ще так не кохав, Я так довго, так довго на тебе чекала.
Я завжди сердцем відчувала що ми зустрінемось, І вже нікуди від надій та мрій не дінемось. Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності, Для наших чистих почуттів, для їх чарівності!