Плакала й благала Про любов цигана І про жаданий шлюб…
Зможу помогти я в цьому тобі - Місяць їй казав, та є умова: Тільки обіцяй-но Що взамін даруєш Первістка свого. Хто своє дитятко Так віддати здатен Не полюбивши його?
Пр.
То Селена сама Вона мріє пізнать материнство в імлі, Як же зможе Луна Жить з тобою дитя
Теплокровне Землі
А-а, а-а ... Він дитя Луни.
Весілля зіграли, і в срок чинно Світ побачив гарний хлопчина, Наче місяць гожий Зовсім він не схожий На батьків своїх. Має сині очі Ще й світловолосий Людям немов на сміх…
Жінку попрікає циган в гніві, У найгіршу зраду він вірить Зрадила мене ти, Мусиш нині вмерти - Ранив її на смерть… Взяв дитя з собою На високу гору, Там воно й тепер.
Та тепер ти знаєш, як вийшло Що Луна міняє свій лик вічно. Хлопчик засинає Місяць колисає Молодиком у снах… Дитя веселиться - Місяць повнолиций Сяє на небесах…