Йшов солдат на схід,
На війну ішов,
Бо інакше він жити не міг.
Чорним каменем
Запеклася кров
У пилюці солдатських доріг.
Зрадити не смів
Друзів і братів,
Що упали в нерівнім бою,
І за ними вслід
Йшов солдат на схід
Захищати країну свою.
А країна та
Не жаліла сліз
І тонула в багні балачок,
Мудрувала щось
І шукала віз,
І ховалася від повісток.
Як ударив грім,
Стрів вогонь грудьми
У донецькім степу батальйон, Коли гинув він,
Танцювали ми
В кабаках під ворожий шансон.
Йшов солдат на схід,
На війну ішов,
Бо інакше він жити не міг.
Чорним каменем
Запеклася кров
У пилюці солдатських доріг.
Телевізор нам
Обіцяє див,
Кожним словом у вічі плює...
Він своє життя
Славою покрив.
Ми ганьбою покрили своє.
Ольга Домніцак еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1