Ми посланці хмурної весни, Палкі, сумні. Не буде, я сподіваюсь, ні Ще гірш мені.
Весна теж вміє похмурою бути, Слютна, брудна. Вона в своїй журбі розкута, Обмежень нема.
Шалені мокрі птахи Співають на проводах. І божевільні такі Стукоче ритми вода. Навколо все оживає, І повертаються сни. Я свою душу звільняю Серед хмурної весни.
Ти вже не гострий, такий собі, вчорашній біль. В повітрі танеш серед слабких, Повільних хвиль.
Шепоче радіоприймач Тихенько мені. Невдовзі прийдуть приємні й гарячі Сонячні дні.
Шалені мокрі птахи Співають на проводах. І божевільні такі Стукоче ритми вода. Навколо все оживає, І повертаються сни. Я свою душу звільняю Серед хмурної весни.
Весна похмура такого болю Мені завдала Тепер я вдячна за кожен промінь, За краплі тепла.
Не забруднила душі, не зрадила серце своє. І не втікла і не соромилась того, ким я є.
Шалені мокрі птахи Співають на проводах. І божевільні такі Стукоче ритми вода. Навколо все оживає, І повертаються сни. Я свою душу звільняю Серед хмурної весни.