Ой несе весна відерця дві душі та й повні, Ми з тобою два весельця у одному човні. Ой несе весна відерця блакитні та й сині, Ми немов берізка з кленом при одній стежині.
Приспів: Вигравай же сопілкар на дуді вербовій, | Накукуй зозуле нам ти років любові. | (2)
Ой звела весна кубельця, кубельця пташині, Ми з тобою два джерельця при одній долині. Ой несе весна відерця дві душі та й повні, Ми з тобою два весельця у одному човні.
Приспів.
А як займуться вогнем калинові грозді, На заручини до нас просимо у гості. Ой несе весна відерця, ой несе весна відерця, Ой несе весна відерця.