Цей білий сніг дику гору обліг, Навіть сліду тут нема... Безлюдне неначе царство, А царюю я сама... І завиває вітер, Пурга в серці зла Втримати в собі силу не змогла...
Ти схаменись, то доведи Ти хороша і буде так завжди, Сховай свій дар в душі на дно. Вже все одно!
Все одно, все одно На горі шугне воно. Все одно, все одно Я здалася вже давно. Хай же лють, хай цураються, Хай кругом зима, Та холоду я не лякаюся.
На відстані всі речі, Малесенькі немов. І страхи мої безодні, Не вернуться і знов
Сама собі я покажу Що вільна перейти межу, Добро і зло - їх тут нема! Нема!
Все одно, все одно Я і вітер, і небеса. Все одно, все одно Умре в очах сльоза. Це мій дім. Тут лишаюся. Хай кругом зима
Хай сила рине в землю - так бажаю я! Як віхола заклубочиться хай душа моя! Я починаю розуміти - це вже край! Немає вороття! Колишнє, прощавай!
Все одно, все одно Я заграю немов зоря! Все одно, все одно Навік змінилась я! Це мій світ! Ним пишаюся! Хай кругом зима! Та холоду я не лякаюся...