ти стоїш між моїми віршами із люстерком в руках пускаєш сонячні зайчики на іще не написані рядки і обов'язково вчиш їх напам'ять
тоді вирушаєш у подорож із повним наплічником сонячних зайчиків із повною пам,яттю ще не написаних віршів із повним місяцем
ти блукаєш моїми віршами снишся їм до світанку а потім прочиняєш усі їхні вікна створюєш протяг від вірша до вірша і йдеш не озираючись
зупиняєшся на роздоріжжі віршів раптом не втримуєш наплічник розсипаєш сонячні зайчики і розбігаєшся увсібіч за ними
ти блукаєш моїми віршами переходиш з вірша у вірш почуваєш себе як удома іноді навіть відчиняєш двері промовляєш іще не написаними рядками і запрошуєш мене увійти