Я не прагну від Вас, Ні жаги, ані жертв, Ні червоних троянд серед білих морозів... Ні кохання, яке спопеляло б ваш розум, Ну вважайте це примха моя, це мій жест.
Залишайтеся іншим - володар і друг. А для мене Ви згуба, незнайдена згуба... Ну, хіба лише - губи?! Хіба тільки губи!! І вогненне кільце, Ваших зімкнених рук!
О, те коло на талії - коло вогню... Лиш не дай йому, Господи, впасти дочасно. Ліпше зіркою згаснуть у ньому від щастя. Аніж каменем грітися коло вогню.
Так, я прагну від Вас, І жадання, і жертв. І червоних троянд серед білих морозів. І кохання нехай спопеляє наш розум. О, хай Бог від блаженства нас не вбереже.
О, те коло на талії - коло вогню... Лиш не дай йому, Господи, впасти дочасно. Ліпше зіркою згаснуть у ньому від щастя. Аніж каменем грітися коло вогню.