Білий птах. Падає на землю білий птах, Хтось узяв зранив йому крило. І в очах у птаха жаль і страх, Він в полоні ворога свого. Облетів останній круг собі, Попрощав на все він висоту, На землі усі йому чужі, В небі залишав любов свою. Пр: Цей білий птах, згасав в очах Цей біль гіркий, бо світ такий. Цей білий птах, просив в сльозах Лишіть її на небесах. Птах лежав і тихо помирав, А кругом цвіло усе, цвіло. Тому, хто зробив, він все прощав, Хоч боліло зранене крило. Пролетіли друзі всі свої, Піснею прощали назавжди, Серце загасало у журбі, Птах просив приходити сюди.