Вона любить писати листи І любить дивитись на схід Вона знає коли треба піти І те, чого робити не слід Вона чула порожні слова І знає, яка їх ціна Та щоранку встає ледь жива – Не потрібна нікому вона
Приспів: Вона – В її серці вічна весна Та дістала рукою до дна І нікому не потрібна вона Вона – Вона вірить в сонце і сміх І мабуть таки найкраща за всіх Та нікому не потрібна вона
Вона вірила тисячам рук, Цілувала мільйони вітрів Рятувала себе від розлук Оберегом з червоних сортів Та горить в очах зеленим вогнем Запитання про власне ім’я Всіх і вся забула, та одне Не дано їй забути ніяк