Я ніколи, нікому Тебе не віддам! Чуєш, Серденько, Смакотулічка моя...
Я так чекав тебе, чекав, що сни здійснилися... Мені вуста, твої вуста ночами снилися. Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями, Назвавши їх на самоті своїми долями...
Сама любов для нас обох той час зазначила, Ти на долонях рук своїх мене побачила, Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну, Як два струмки в одну ріку, дощами сховану.
Я ніколи, нікому Тебе не віддам! Хочу бачити, чути, любити щодня. Я нікого, ніколи ще так не кохав, Я так довго, так довго на тебе чекав!
Я завжди сердцем відчував що ми зустрінемось І вже нікуди від надій та мрій не дінемось. Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності, Для наших чистих почуттів, для їх чарівності!
Я ніколи нікому тебе не віддам! Хочу бачити, чути, любити щодня. Я ніколи нікого ще так не кохав, Я так довго, так дoвго на тебе...