Через поле широкеє, через море глибокеє. Божа мати Сина несе з Йосипом розповляє. Туди ішла – Сина несла; назад іде та й шукає. Назад іде та й шукає Петра, Павла зустрічає. Петра, Павла зустрічає, а третього Миколая. Петра, Павла зустрічає, зустрічає та й питає: Ой ти, Петре, ой ти, Павле, чи бачили Сина мого? Петро каже: "Я не бачив", Павло каже: "Я не знаю". Миколай каже: "Стійте, братці! Пречистій ви признайтеся! Ой у полі стоїть школа, стоїть школа мурована, А в тій школі зібралися жидовини проклятії. Жидовини проклятії і всім світом заклятії. Узяли Йсуса та й на муки, розпинали на хрест руки".