Я гребу По грьобаній країні По моїй Вкраїні. По сумному краю. Від себе тікаю! Я тікаю! Хтось говорить про небо Хтось шепоче про рай. Я тікаю від себе, Ти від мене тікай Я тікаю!
Я гребу по країні розорених снів, Жовто – Блакитно – Червоних, Я лишаю країну розірваних слів, Де мільйони гукають прокльони.
Моя країна втрачених героїв Країна атому й лелек. Покрита пилом давнини сивої "Гдє вольно дишіт русскій чєловєк"
Там де ростять уродів Без імені і роду. Де йдуть на бій з народом Від імені народу
Я гребу по країні брехні і омани, Де Всі волають і ніхто не чує. Де кожен другий є гетьманом, А кожен третій – жебракує.
І витріщивши очі Всі чекають – Якогось раю. А я втікаю! Туди! Де Вас не має Обдурених, наївних і пихатих Яким на все чихати...