1.Пригадаю ті волошки, сінэ квіти Як волосся твоi ніжно пестив вітер Як за обрій п'яну ніч, тверезить ранок (нежнi ранок) Все минуло, промайнуло, мов в тумані
Все минуло, промайнуло, мов розлука З того часу як зплелися наші руки Ты сподобав собi інший - я не проти, я не проти Тож навіщо на весілля мене просиш
Я прийду мов не болить мене ні трошки І врочисто принесу тобі волошки. А як будуть синьоокі в тебе діти, в тебе дiти Пригадай оті волошки - наші квіти
Йдеш заплакана до шлюбу віє вітер Він тобэ за менесльози ніжно витре Сріблом з вій твоїх очей и честь и сльози, наши слезы А між нами заметілі і морози.