[Ніч скидає темінь в кожен дім і лиш мерехтить свіча. Ти поволі йдеш собі до сну і від цього самота. Долоні відпустиш і тихо приляжеш на бік і я стих. І лиш поцілую сонливе лице, передчуй мої видих та вдих.
Приспів: Єдиний і твій, затисни мене в обіймах та чимдуж. Єдиний і твій у твоїх очах під стуки двох сердець. І ангели не сплять, і ангели не тільки в небесах.
Ніч, дощ не постукає в вікно, це коли ти міцно спиш. Хтось тримає світло десь, а ми розділяєм спільний сон. Ти поряд зі мною, теплом же зігріті своїм і ми з ним. І серце застукає, згубиться глибоко в пух, щоб м’яко заснув.