Дивлюсь у світлі очі, У снах би таких ніхто не уздрів. Страх уже щоночі. Обняти тебе, це я так хотів. Немає сенсу більше. Стерегти тебе вночі. До смаку твого, так важко знайти ключі.
В мені існує квітка. За нею приходить багато людей. Та ти – одна із сотні, Кому це не треба, від власних ідей. Мені не стане тепло, Якщо за склом твого вікна. Стоятиме образ, в якому ти чорна й одна.
Приспів: Для кого бути, бути, Крім себе у собі. Чому так просто, прожити, Самим, та у тобі. Відкину погляд, погляд І руки у крові. По лезу твоїх слів Байдуже проведуть. Вони ще позвуть.
Я сам в своєму кліпі Виношую час відновлених ран. Якби не бачив світу, То жив би удень за ґратами брам. Мені так мало світла, Щоб постелити свою тінь. І віск відпускає на волю мій фітіль.
Приспів
Віддай мені усе. Віддай, не вбий себе. Віддай мені усі свої пориви. Я ще тут.