Дзеркало у снах, освітлений балкон. І тільки замкнений бетон тримає від землі. Такий же біль прижатих струн.
Ти споглядаєш вниз із глиняних перил, Ти так боїшся висоти, а хочеш, ніби птах Піднятись до сивих небес.
Запах стін і люстри у вітальні Зрілий стиль – це рух тертя. Є талант – ти його розвиваєш. Двічі світло запалив.
Скільки сил, щоб ситим стать повітрям Відстаєш життям у день. Сміх не жах, зірветься ненавмисно, Дзвін проб’є колись лишень.
Містичний розпис в віконнім склі, в віконнім склі. Ти зняв всі тюлі і втік. Коли стемніє в туманній млі, в туманній млі. То твій балкон – літак, так, як і ти.