ії шкіра пахла весною чи абрикосами
від очей цих пішло грецькою фосфорос
і волосся кольору стиглої осені
наче для доторків створювалось
і сміялась так... наче щастя випила
цілувала мурашливо і зовсім без тормозу
свавільна ніжна і нестерпно дика
тонкими зап'ястями зводила з розуму
ти торкався губами наче власного ідола
лікував ії ж від неї самої
хто ії на біду твою виліпив
хто її тепер замінить собою?
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1