Господь чоловіка створив із землі, А з м'язів і крові робив шахтарів, Шкіра, м'язи, кості — то тіло моє, А розуму не треба, якщо сила є!
Приспів: Шістнадцять тонн греби і довби, Все глибше під землю, все більше борги, Святий Петро не кличе, не буду я в раю — Вугіллям завалило в шахті душу мою!
Я вранці народився та сонце зайшло, Взяв в руки лопату та в шахту пішов, Шістнадцять тонн вугілля, лопата і лом: Десятник похрестив мене у шахті кайлом!
Шістнадцять тонн греби і довби, Все глибше під землю, все більше борги, Святий Петро не кличе, не буду я в раю — Вугіллям завалило в шахті душу мою!
Без болю та сліз, просто мряка та дощ, Найкраща освіта — це п'яний дебош, Моя мати — нещастя, а злидні — сім'я, Хто зможе покохати так такого, як я?!?
Шістнадцять тонн греби і довби, Все глибше під землю, все більше борги, Святий Петро не кличе, не буду я в раю — Вугіллям завалило в шахті душу мою!
Десь у штольнях душі темперамент м'який, Та у мене, братан, на дорозі не стій, Один кулак залізний, а другий — сталь, Я чесно попередив, а тепер — відгрібай! Шістнадцять тонн греби і довби,
Все глибше під землю, все більше борги, Святий Петро не кличе, не буду я в раю — Вугіллям завалило в шахті душу мою!