\"Дарма я наївся цибулі\" 1. Як буяє усе, як у серці пече Ще не було такої весни. Гострий погляд твоїх незрівняних очей, Наче цвяхом прибив до стіни. Ти сама підійшла, дивина серед див, Досить близько, щоб я зрозумів: Ref. Дарма я наївся цибулі!(2р) Дарма-а-а-а-а!(2р) 2. Я не можу говорити, навіть дихати боюсь. Дарма я наївся цибулі, ху-ху! Був козаком, а тепер боягуз. Дарма я наївся цибулі, ху-ху! І льодяників, жувачок півкіло – недопомогло. Ref. Дарма я наївся цибулі, ху-ху! (2р) Дарма-а-а-а-а!(2р) 3. От, як би то, передбачити оказію таку. Дарма я наївся цибулі, ху-ху! Голодоморив би цілу добу. Дарма я наївся цибулі, ху-ху! Де ж ти раніше була-а, вчора я їв мармелад. Ref. Дарма я наївся цибулі, ху-ху! (2р) Дарма-а-а-а-а!(2р) 4. Де ж ти раніше була-а, вчора я їв мармелад. Ref. Дарма я наївся цибулі, ху-ху! (2р) Дарма-а-а-а-а!(2р) 5. Як буяло усе так і дсі буя, А мені б хоч на крок до мети. О, як всміхнулася доля моя: Перше слово промовила ти. І відчув я себе не єдиним биком, Бо від тебе смердить ЧАСНИКОМ! Ref. (2р) Дарма я наївся цибулі, ху-ху! (2р) Дарма-а-а-а-а!(2р) Дарма я наївся цибулі, ху-ху!