Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч булки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядемо у купочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.
Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить;
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, милая, аж до хатиноньки
Сам на руках донесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло ж— ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар.
От вінта еще тексты
Другие названия этого текста
- OT VINTA - Ніч яка місячна... (0)
- OtVinta - Ніч яка місячна... (0)
- От вінта - Ніч яка місячна... (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1