Зійшла зоря ізвечора, да й стало світать. Зійшла зоря ізвечора, да й стало світать, Стали воли чумацькії в степу приставать, Стали його рідні браття в степу покидать. – Не кидайте, рідні браття, да й на чужині, Викопайте криниченьку да й на камені, Чи не прийде дівча – рибча по воду мені. Прийшла дівча, прийшла рибча, стала воду брать, Ой взяв чумак за рученьку да й став жартувать, Ой взяв єї за рученьку да й став пригортать. Прилетіла зозуленька да й стала кувать: – Годі, годі, чумаченьку, з дівчам жартувать, Ой час – пора до й озера солі набирать.