Блідавий суморок затяг,
Чужих кохань танок розмінний,
Мій спомин спить у ланцюгах,
Далеко десь від наших тіней.
Мій спомин спить у ланцюгах,
Далеко десь від наших тіней.
Та руки внизуються в память,
Палючі, як вогненний біль,
І Фенікса вже крила правлять,
У спопеляючу купіль.
І Фенікса вже крила правлять,
У спопеляючу купіль.
Ланцюг протерсь помалу-малу,
Схопився спомин і побіг,
Чуй як глузує з нас зухвало,
Я знову в тебе коло ніг.
Чуй як глузує з нас зухвало,
Я знову в тебе коло ніг.
Другие названия этого текста
- Піккардійська Терція - Спомин(Шалала) (1)
- Пикардийская терция - Спомин (Sha-la-la-la) (0)
- Пiкардiйська Терцiя - Шаляла (0)
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1