У скляних саркофагах впокоєні квіти, Плаче осінь у світло свічок. Я тебе заховаю від зимового вітру, у серце своє І закрию замок. У скляних саркофагах заховане сонце, Плачуть скрипка і небо удвох. Я тебе заховаю від ока лихого, у серце своє І закрию замок.
У скляних саркофагах вмирає минуле, Вже в минулому кожен твій крок. Хоч тебе я сховав від чужої дороги, у серце своє І закрив на замок.
У скляних саркофагах заховане літо, Не сумую, хоч ти і пішла. Я тебе заховав від цілого світу у серце своє, Ти ж себе не знайшла.