СЯДЕШ У ПОЇЗД М. Чапінська, Р. Скиба, С. Краєвський
Шурхоче вітер у волоссі, жбурляє листя нам у лиця. Коли керує світом осінь, мені удома не сидиться. Я поїздам повірю скоро - нехай везуть куди бажають, Хай на перон зійдуться хором ті, що мене не проводжають.
Сядеш у поїзд, хай собі їде може у Прагу, може у Відень, Мокрі дерева бігтимуть слідом, лишиш позаду всі радощі й біди.
Залишу вдома свій годинник, втечу від справ і від погоди, Усе забуду, все покину, і ніц мені не буде шкода. Нехай мій гаманець порожній, моя дорога невідома, Я стану вільним подорожнім, найголовніше - вийти з дому