Павло Білик - Зима | Текст песни

• Тексты песен
• Павло Білик
• Зима

1.
Вже сіло сонце за небокрай
І ти підеш і я скажу нехай
І здує вітром ті обрубки крил,
Що ми лишили як не стало сил.
Вже близько ніч кричить твоя душа,
Та їй не відповість душа моя.
Вже впало небо і нема зірок,
Давай стріляй, тисни вже той курок.

Приспів:
Ходила за мною
Швидкою ходою,
В морозах ховалась
І в тіні чекала.
Як листя опало,
Земля замерзала
І руки хололи,
І замерзав голос.
Зима
Прийшла
І холод схова
У серце
Пітьма
Закралась
Зима
В тому винна зима
Винна
Випий вина
То не твоя провина, винна,
Винна зима

2.
Холону я і на душі замок,
І в тілі безліч стріляних дірок,
Та очі підняті у неба тінь,
А кожна куля нова зірка в нім.

Приспів х2