На тернистій історії в полі Ми не знали ні щастя, ні долі, Лише битви, як тліючі рани, Лише зради, облуди, обмани. Ми шукали братерства та згоди, Щоб єднались, як рівні народи. Нам клялися: "Навіки ми разом!", А давали неволі проказу.
Приспів: Україно, будь зі мною вічно: В радості, у горі, у журбі. Україно, ти завжди найвища І тобі любов моя, тобі. У сусіда в наймитах не будеш, Не впадеш у зашморги брехнi. Україно, б'єшся серцем в грудях, І живеш безсмертям у мені.
Шлях гетьманський - і радість, і мука, Клич гетьманів - нащадкам наука, Заповіт, щоб кріпили родину, Ту велику родину, Вкраїну. Щоб ніколи гадюччя розбрату Не вповзало в оновлену хату, Щоб козацька, немеркнуча слава У століттях сіяла яскраво.
Приспів.
У сусіда в наймитах не будеш, Не впадеш у зашморги брехні. Україно, б'єшся серцем в грудях, І живеш безсмертям у мені!