Ніхто не знає те, що не знаєш ти сама, Вуаллю іній - так починається зима. Холодні ранки впадуть на айстри голубі, Ніхто не знає те, що намарилось тобі.
Приспів: Мені знайома ця печаль, Час божевілля і покори, Уже не вимовить прощай У вечоровому покої. Цих дивовижних вечорів Повільне, тихе пригасання, Не требе слів, не треба слів - Так починається кохання...
Ніхто не скаже - кого чекаєш ти одна? За ким сумує в душі надірвана струна? Не розгадає, що просять лагідні вуста, Одвічна тайна, про неї більше не питай.