Тече ріка, між берегами осока тихо шелестить, Галина воду набирає, тихенько пісню гомонить. В її очах блакитне небо мене зворушило на мить, Бо у Галини очі сині, мов річки чистої блакить.
Приспів Тече річка по стрімкій долині, А в Галини мої очі сині-сині! Очі, наче лісові, озерця Залишились тепер в моїм серці!
Галино-зоре, не спіши-но води до хати відносить, На тебе дай хоч подивиться, з тобою хоч поговорить, Не маю часу говорити, бо мати лаяти буде, Прийди до річки і я прийду, як тільки сонечко зайде!
Приспів.
За обрій сонечко заходить, вечірня зіронька зійшла, І одиноко місяць бродить, моя Галинка не прийшла, А нічка зорями сіяє і ніби стихло все на мить, Галини пісня десь лунає, бо до ріки вона спішить.