1. Тихо осінь жовтим листям закружляла у гаю, Я на тебе зачекався, наче місяць на зорю. Вийдеш ти, та не надовго. Поспішаєш до зорі, Моє серце розриваєш на частиночки малі.
Приспів: (2) Ну почекай хоч на хвилину і від мене не тікай, Надивлюся в твої очі, мов блакитний небокрай. У селі дівчат багато, лиш у мене ти одна, Може зірка, може пісня, може квітка весняна.
2. Вже лелеки закружляли понад гаєм, як колись, Мої мрії про кохання десь у вирій понеслись. Та у серці все чекання десь надію зігріва, Що на другий рік зійдемось, наче долі два крила.
Приспів. (2)
3. Мов на крилах, полетіла ти від рідної землі. Вже у тебе є родина. Я ж самотній у селі. Тиха осінь у чеканні заблудилася на мить, Та кохання в моїм серці чомусь сумно так болить.