В цій кімнаті з очіма на захід, В цій кімнаті з дверима на схід Ми кохались під зоряним дахом Стільки зим, стільки весен і літ. В дикій темряві зірка горіла, І вивчав я в пустелі ночей Білу магію вашого тіла, Чорну магію ваших очей.
Невже ця ніч, ця дивна ніч, остання? Невже згаса в душі вогонь кохання? Скажи, кохана, не мовчи! Скажи, кохана, не мовчи! Ми дві свічі в одній ночі, ми дві свічі. Невже ця ніч, ця дивна ніч, остання? Невже згаса в душі вогонь кохання? Скажи, кохана, не мовчи! Ми дві свічі в одній ночі, ми дві свічі.
В цій кімнаті, де ніч, як безодня, Ми пізнали кохання полон І шалене солодке безсоння, Що було наче сон, наче сон. Як троянди цвіли поцілунки І будив нас щоранку жар-птах, А сьогодні я присмак розлуки Відчуваю на ваших вустах.
Невже ця ніч, ця дивна ніч, остання? Невже згаса в душі вогонь кохання? Скажи, кохана, не мовчи! Скажи, кохана, не мовчи! Ми дві свічі в одній ночі, ми дві свічі. Невже ця ніч, ця дивна ніч, остання? Невже згаса в душі вогонь кохання? Скажи, кохана, не мовчи! Ми дві свічі в одній ночі, ми дві свічі.