Він був кращим завжди, присягнувши служити народу, Як дитина радів, "обмиваючи" перші зірки... Він кордон захищав... Та останню його нагороду, Не ховаючи сліз, вже приймали старенькі батьки...
Приспів: Офіцери, панове! Тільки зрадників ви не прощали... У душі – лейтенанти, хоча сивина біля скронь... Офіцери, панове! Ви державний кордон захищали І, втрачаючи друзів, і воду пройшли, і вогонь.
Він ще вчора казав: "Маю честь Україні служити", Де могили святі, а в землі – пуповина моя... Це, йому завдяки, на землі нам так затишно жити. І слова "Маю честь!" разом з вами повторюю я!