Ми сидимо з тобою, друже, у кафе В Одесі, в Києві, в Нью-Йорку, в Санта-Фе. Смачне шампанське чи бургундське п’єм вино І поглядаємо з тобою у вікно. А за вікном літає пух, пливуть віки І ходять гордо найчарівніші жінки. І ми хмеліємо не стільки від вина, А більше з того, як подивиться вона!
Припев: Жінки й вино, Жінки й вино - То наша згуба чоловіча вже давно. Але якщо вино і жінку не любити, Тоді навіщо нам у цьому світі жити. Жінки й вино, Жінки й вино - То наша згуба чоловіча вже давно. Але якщо вино і жінку не любити, Тоді навіщо нам у цьому світі жити.
І кожен з нас уже не раз в житті п’янів І від вина, й від поцілунків гарних дів. Якщо мене спитати нині або вас, То кожен каявся за це уже не раз. Та тільки вечір гляне радо у вікно, - В дзвінких бокалах знову піниться вино, А спрагле серце переповнює любов - І від жінок, й вина хмеліємо ми знов!