Панас мирний - “Хіба ревуть воли, як ясла повні" глава 12 | Текст песни

• Тексты песен
• Панас мирний
• “Хіба ревуть воли, як ясла повні" глава 12

XII
У москалях
Погнали рекрут з рідного краю аж у Московщину. Дивувались вони життю російських селян: хати в селах були без вікон — чорні, як комори, закурені димом, люди — в личаках, у довгих балахонах, з бородами.
Аж ось прийшли у місто. Багатство міське ще більше здивувало новобранців.
Максим і в казармі був заводієм. Товариші душі в ньому не чули. Одне тільки мучило його, що жив у вонючій казармі та їв хліб, що був чорніший землі, та ще й у шаплику ногами мішаний. Капуста, каша — з рота верне.
Взяли його старші москалі з собою на заробітки, на прокорм. Ходили по селах, крали, що погано лежить, та зразу ж і продавали, іноді випрошували у подорожніх, без грошей їли і пили у шинках.
Начальство любило Максима за те, що він до всього здатний, моторний, сильний і розумний, з будь—якого становища знайде вихід.
Незабаром зробили його унтер—офіцером.

Панас мирний еще тексты