Сама...вино пила, плакала, про нього все думала...
Коли проводи талої води Ріки розлили перламутрами, Він любив її, ніби золоту І незайману одну. А коли зима білим-білина Руки розвела, ріки замела, Він забув її, ніби дивний сон, А в її душі вогонь...
Приспів: Сама вино пила, Плакала... Про нього все думала, Свою душу ламала сама...
Отакі вони ці Амури всі, В серце кидають стріли точені, Як не вистачить яду на обох - Розлітається любов.