Ти сидиш навпроти мене, Приваблюєш, не зраджуєш схеми, Проте – мені вже все одно. Усе втопилось в алкоголі: І ти, і я – дві наші долі Летіли вниз і розбивалися вщент.
Приспів: І ти кидала аргумент, Що у цьому всьому винен я, Прокурена душа моя: Їй притаманний тільки хміль, Їй не знайоме слово \"біль\", І плакати вона не вміє – Ще трохи – і вона зомліє Від нестачі мрій...
І я не буду сперечатись, З тобою на словах змагатись, Бо знаю: нема кінця цьому й краю, До тебе не дійде нічого Ні в усній формі, ні письмово – Усі старання підуть нанівець.
Приспів: Мені вривається терпець, Бо у цьому всьому винен я, Прокурена душа моя: Їй притаманний тільки хміль, Їй не знайоме слово \"біль\", І плакати вона не вміє – Ще трохи – і вона зомліє Від нестачі мрій...